Вітаю Вас, Гость
Батьківські збори є необхідним атрибутом шкільного життя.

Як зробити їх цікавими і продуктивними? Вони можуть виявитися особливо корисними починаючому класному керівникові.
1. Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і час, постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні в батьків ваших учнів не було заплановано ніяких важливих справ, цікавих телепередач і т.п.
2. Визначите одну найбільш важливу проблему, що стосується учнів вашого класу, і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.
3. Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у класі. Наприклад, можна розставити столи й стільці по колу, щоб всі учасники батьківських зборів добре бачили й чули один одного.
4. Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому випадку, якщо вони ще недостатньо добре знають один одного.
5. Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання під час обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічну; називати один одного по імені та по батькові або тільки по імені й т.д.
6. Бережіть час людей, запрошених на збори. Із цією метою встановіть регламент і суворо стежте за його дотриманням.
7. У ході зборів використовуйте ігри й групові форми організації взаємодії батьків.
8. Зробіть спілкування на зборах невимушеним і відвертим - може допомогти чашка чаю.
9. Під час обговорення проблемних питань опирайтеся на життєвий і педагогічний досвід найбільш авторитетних батьків, на думку членів батьківського комітету й ради школи.
10. Прагніть до того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.
Правила поведінки класного керівника на батьківських зборах
1. Педагогові необхідно зняти власну напругу й тривогу перед зустріччю з батьками.
2. За допомогою мови, інтонації, жестів й інших засобів дайте батькам відчути вашу повагу й увагу до них.
3. Постарайтеся зрозуміти батьків; правильно визначити проблеми, що хвилюють їх найбільш. Переконайте їх у тому, що в школи й родини одні проблеми, одні завдання, одні діти.
4. Розмовляти з батьками треба спокійно й доброзичливо. Важливо, щоб батьки всіх учнів - і благополучних, і дітей групи ризику - пішли зі зборів з вірою у свою дитину.

5. Результатом вашої спільної роботи на батьківських зборах повинна стати впевненість батьків у тому, що у вихованні дітей вони завжди можуть розраховувати на Вашу підтримку й допомогу інших учителів школи

Методичні поради для вчителів початкових класів

• Забезпечувати всебічний розвиток особистості молодшого школяра.

• У засвоєнні предметних знань, умінь і навичок спиратись на сформовані в дітей до школи пізнавальні вміння, розвинені психічні процеси.

• Процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань, на оп-тимальному поєднанні репродуктивного та творчого підходів до формування предметних умінь.

• Спиратись тільки на досягнутий рівень розвитку дітей; не вважати непов-ноцінним той рівень досягнень деяких дітей, який не відповідає віковим стандартам.

• Поступово урізноманітнювати й ускладнювати форми, методи та прийо¬ми роботи з учнями, структуру уроків.

• Систематично формувати, закріплювати та розвивати в учнів уміння та навички виконувати домашні завдання, навички самостійної навчальної праці.

• Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

• Проводити навчально-виховну роботу на доступному для учнів, але до¬статньо високому рівні труднощів для оптимального використання та розвитку їхніх сил і можливостей.

• Розвивати творчі здібності учнів.

• Оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів.

• Психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчан¬ня, підтримувати тісний зв'язок з учителями старших класів.

Методичні поради для вчителів основної школи

• Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів.

• Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

• До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

• Забезпечити єдність вимог до учнів.

• Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, но¬ву побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

• Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

• Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

• Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-ви-ховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

• Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

• Забезпечити міжпредметні зв'язки.

• Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в ро¬боті та обміну досвідом.

• Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.

• Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати заува¬жень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

• Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а та¬кож знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

• Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

Методичні поради для адміністрації та педагогічного колективу навчального закладу

• Розробити план організаційно-педагогічних заходів для спостереження за проходженням дітьми адаптаційного періоду та створення сприятли¬вих умов для успішної адаптації.

• Не пізніше ніж за півроку до переходу учнів на предметну систему на¬вчання призначити класних керівників.

• Забезпечувати ознайомлення навчальними програмами початкової та основної школи, організаційними формами та методами роботи з учня¬ми на суміжних етапах навчання.

• Організовувати планове (індивідуальне та групове) відвідування уроків, виховних заходів учителями суміжних класів.

• Заохочувати й підтримувати зв'язки вчителів початкових класів зі своїми колишніми учнями.

• Вивчати, узагальнювати та популяризувати кращий досвід роботи із за-безпечення наступності в навчально-виховному процесі. У шкільних ме-тодичних кабінетах зосередити матеріали із зазначеного питання. Наступність у навчальному процесі на педагогічних радах, методичних засіданнях, конференціях.

• Залучати кращих учителів до творчої розробки окремих питань наступ¬ності в педагогічному процесі (у процесі викладання окремих предметів).

• Доручити класному керівнику та практичному психологу розробити захо¬ди з усебічного вивчення кожної дитини та соціально-психологічного патронату учнів 5-х класів.

Про роботу з батьками

• Поважайте роль батьків.

• Заохочуйте участь.

• Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення батьків — будьте творчими та гнучкими.

• Порозмовляйте з батьками про взаємні очікування.

Будьте терплячими.

Зосередьте увагу на сильних сторонах сім'ї й дитини та давайте пози¬тивні відгуки. Підтримуйте контакти. Виражайте своє задоволення. Намагайтеся залучити цілу сім'ю. Організовуйте збори так, щоби батьки могли їх відвідати. Дотримуйтесь конфіденційності. Учіть співпрацювати.

Організовуйте співпрацю батьків з батьками. Проводьте спільні культурні заходи.

Отже, успішній адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їхній професіоналізм і досвідченість.

Такий підхід до забезпечення наступності гарантує: на етапі початкової освіти — збереження цінності цього вікового періоду, пізнавально-особистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім середовищем; розвиток провідної діяльності як фундаментального новоутворення молодшого шкільного віку; спрямованість освітньо-виховної роботи на ті вимоги, які будуть пред'явлені в основній школі; на етапі базової середньої освіти — спирання на наявний рівень навчальних досягнень молодшого шкільного віку, їх активне використання в навчально-виховному процесі; індивідуальну роботу в разі інтенсивного розвитку, спеціальну допомогу в корекції несформованих на попередньому етапі якостей, розвиток провідного виду діяльності як фундаментального новоутворення середнього шкільного віку та перспективний розвиток якісно нових видів діяльності й форм взаємодії з навколишнім середовищем, нових рис особистості школяра.
%